Ой ти, Галю, Галю ж молодая, Кричить Галя криком, кричить, промовляє: – 2 раза.
"Хто у лісі буде, той мене почує, А хто дочок має, хай їх научає".
Ой ти, Галю, Галю ж молодая, Той, хто дочок має, хай їх научає – 2 раза.
Била мене мати
Била мене мати Березовим прутом, Щоби я не стояла З молодим рекрутом.
А я собі стояла, Аж кури запіли; На двері воду лляла, Щоби не рипіли.
На двері воду лляла, На пальцях ходила, Щоб мати не почула, Щоби не сварила.
А мати не спала, Усе чисто чула, На мене не сварила, - Сама такая була.
Посіяла огірочки
Посіяла огірочки близько над водою, Сама буду поливати дрібною сльозою – 2 рази.
Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки, Не бачила миленького чотири годочки – 2 рази.
А на п’ятий побачила, як череду гнала, “Добрий вечір” не сказала, бо мати стояла – 2 рази.
Бо мати стояла, а батько дивився, – Ти скажи мені, мій милий, де ти заподівся? – 2 рази.
Летить орел сизокрилий та й, летючи, кряче: “Перекажи дівчиноньці, що за мною плаче – 2 рази.
Нехай вона та й не плаче, бо я не журюся, Нехай вона заміж іде, а я оженюся – 2 рази.
Ой чиє то жито
Ой чиє то жито, чиї то покоси? – 2 рази Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, на плечі спустила. – 2 рази Боже ж ти мій милий, що я наробила?
Боже ж ти мій милий, що я наробила? - 2 рази Козак жінку має, а я полюбила. Козак жінку має, ще й діточок двоє, - 2 рази А моє серденько крається надвоє.
Крається надвоє, на дві половини, - 2 рази Козак сподобався молодій дівчині.
Ой під лугом зелененьким
Ой під лугом зелененьким – 2 рази Брала вдова льон дрібненький. – 2 рази
Вона брала, вибирала, – 2 рази Тонкий голос подавала, – 2 рази
Там Василько сіно носить, – 2 рази Тонкий голос переносить. – 2 рази
Кинув косу додолоньку, – 2 рази А сам пішов додомоньку. – 2 рази
“Позволь, мати, вдову брати, – 2 рази Перестану пить–гуляти”. – 2 рази
“Не позволю вдову брати, – 2 рази Вдова вміє чарувати, – 2 рази
Зчарувала мужа свого, – 2 рази Причарує сина мого”. – 2 рази
Ой під лугом зелененьким, – 2 рази Брала вдова льон дрібненький. – 2 рази
Гуцулка Ксеня
Темна нiчка гори вкрила, Полонину всю залила, А в нiй постать снiжно-бiла, - Гуцул Ксеню в нiй пiзнав.
Вiн дивився в очi синi, Тихо спершись на соснинi, I слова нiжнi любовнi, Вiн до неї промовляв:
Приспів:
"Гуцулко Ксеню, Я тобi на трембiтi, Лиш однiй в цiлiм свiтi Розкажу про любов.
Душа страждає, Звук трембiти лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар".
Вже пройшло гаряче лiто, Гуцул iншу любить скрито, А гуцулку чорноброву Вiн в останню нiч прощав.
Черемошу грали хвилi, Сумували очi синi, Тiльки вiтер на соснинi Сумно пiсню вигравав:
Приспів:
"Гуцулко Ксеню, Я тобi на трембiтi, Лиш однiй в цiлiм свiтi Розкажу про любов.
Душа страждає, Звук трембiти лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар".
Марічка
Слова: Михайло Ткач Музика: Сабадаш.
В'ється, наче змійка, неспокійна річка, Тулиться близенько до підніжжя гір. А на тому боці, там живе Марічка, В хаті, що сховалась у зелений бір.
Як із хати вийде, на порозі стане - Аж блистить красою широчінь ріки. А як усміхнеться, ще й з-під лоба гляне: "Хоч скачи у воду", - кажуть парубки.
Не питайтесь, хлопці, чом я одинокий Берегом так тихо мовчазний ходжу. Там на тому боці загубив я спокій І туди дороги я не знаходжу.
Та нехай сміється неспокійна річка, Все одно на той бік я путі знайду: "Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко, Я до твого серця кладку прокладу."
При перепечатке или копировании материалов активная ссылка на www.ukr-portal.com обязательна!
Администрация Украинского Новостного Портала может не разделять точку зрения авторов статей и ответственности за содержание републицируемых материалов и новостей не несет. Работает под управлением WebCodePortalSystem v. 5.1